Ретроспекція української популярної музики 1950–1980-х років.

Кожна нація має свої музичні символи, що відображають дух народу, філософію його світосприйняття та глибинну естетику людської спільноти у певний історичний період. Перед Вами добірка з 66 фонограм пісень, що були створені на Українському радіо від 1956 - го по 1988-й роки провідними українськими авторами, виконавцями та звукорежисерами і до сьогодні не втратили ані своєї актуальності, ані художньої цінності, а відтак, – широко побутують в житті українців (і не тільки!) у найрізноманітніших формах – від оперної чи

філармонійної сцени до сучасних електронних медіа. Це – дещиця з унікальних фондів Національної радіокомпанії України, найбільшого і найповнішого аудіо-зібрання країни, що налічує майже 200 тисяч годин фонограм усіх жанрів.

Тут представлені як авторські твори провідних композиторів та поетів з різних регіонів країни, що мають властиві лише їм особливості мелосу і стилістики, так і зразки аранжованого фольклору. І це – не випадково. Народні пісні в Україні – унікальний історико - культурний феномен, з яким неможливо порівняти музичний спадок будь-якої іншої нації: за дослідженням Національного інституту фольклористики та етнографії України таких творів

зафіксовано близько 300 000(!). Ще одним підтвердженням цієї тези є те, що у фонотеці ЮНЕСКО, де зберігається унікальна добірка виконань народних пісень народів світу, на другому місці – Італія з майже 6 тисячами зразків фольклорних творів, а Україна - на першому з 15,5 тисячами  зразків народних мелодій.

Однією з головних причин цього, очевидно, є той факт, що українська нація, яка впродовж понад трьох століть не мала власної державності, і, більше того, – пережила за часів Російської імперії кілька владних заборон на саме використання рідної мови (в освіті, книгодрукуванні, літературі, театрі тощо), саме у пісні віднайшла спосіб самоідентифікації, фіксації історичних, соціальних, культурних та побутових особливостей власної

ментальності. Ця добірка репрезентує й різноманіття української виконавської школи (або ж і шкіл), а також – національної школи звукозапису.

На українській пісенній естрадній сцені в усі роки «мирно співіснували» оперні прими і самодіяльні співаки, композитори-самоуки і автори оперних і симфонічних опусів.  Майже всі ці фонограми були записані в режимі 2-канального стерео, або ж моно, і лише у кількох використовувався прийом «подвійного накладення» (double-track): отож тембральний, динамічний баланс і решту акустичних тонкощів звукорежисери вирішували

безпосередньо і одразу під час запису. Аналоговий формат первинних фонограм, що найкраще передає найтонші нюанси натурального звуку – ще одна цінність цієї добірки. Воістину, справжні художні цінності однаково цінуються будь-де у світі, незалежно від форми власності та державного устрою, тому символічним є й той факт, що до реалізації цього проекту долучилися недержавне Музичне Видавництво «Країна Мрій» – рекордингова компанія, заснована 2006 року популярним українським музикантом Олегом Скрипкою та

продюсером Михайлом Друченком, державна Національна радіокомпанія України, а також студія звукозапису «Key Sound Records» (Нью-Йорк, США) і конкретно – звукорежисер- реставратор Едгар Кіпофф.

Видавець: Музичне Видавництво «Країна Мрій»

Генеральний продюсер: Олег Скрипка

Виконавчий продюсер: Михайло Друченко

Виробник фонограм: Національна радіокомпанія України

Реставрація, майстеринг: студія «Key Sound Records» (Нью-Йорк, США)

Режисер реставрації: Едгар Кіпофф (Edgar R. Keepoff)

Формати видання: аналоговий (вінілові грампластинки \ 5LP) та цифровий (66xFile, mp3,320)

Ексклюзивний Міжнародний цифрового контента видання з KeySound Records Inc., New York, USA